Пухлини III, IV та бічних шлуночків не є частими і можуть бути первинними (виникають із тканин шлуночкової системи та ростуть всередені шлуночків), зокрема виникають із хороїдальних сплетінь, епендіми шлуночків або з елементів стінки, субепендимарної глії. Це такі пухлини як Субепендімома, Епендімома, Анапластична епендімома, Нейроцитома, Плексус папілома, Атипова паппілома судинного сплетення шлуночків головного мозку, Менінгіома, Гермінома, Коллоїдна кіста. Також пухлини шлуночкової системи можуть бути вторинними (це внутрішньомозкові пухлини, які вростають в шлуночки з білої речовини головного мозку). Зокрема такі пухлини як Астроцитома, (від першої до четвертої ступені злоякісності, в останньому випадку, четвертого ступеню, це найбільш агресивна пухлина – Гліобластома – найбільш несприятливий прогноз). Олігодендрогліома (також чотирьох ступенів злоякісності, від І до ІV, в останньому ступені, найбільш агресивна пухлина – Олігодендробластома). Ріст внутрішньошлуночкових пухлин супроводжується оклюзійною гідроцефалією (водянка головного мозку). Небеспечний стан який вимигає негайного хірургічного втручання.
Які симптоми? Раннім проявом є головні болі, можуть супроводжуватись нудотою/блювотою, часто виникають під ранок. Можуть залежати від положення голови та тіла. При прогресуванні – головні болі постійні, порушення координації рухів, загальна слабкість, сонливість, порушення психіки, блювота.
Яке лікування? Внутрішньошлуночкові пухлини (як первинні так і вторинні) – це новоутворення глибинної локалізації шлях до яких проходить через всю товщу великих півкуль головного мозку. Саме тому мінімізація хірургічного доступу до глибинно розташованої пухлини є актуальна. Поряд з мікрохірургічною методикою (із застосуванням операційного мікроскопа) ми в більшості випадків використовуємо (бачимо значну перевагу в цьому) ендоскопічну методику. Ендоскопічний транскортикальний доступ до переднього рогу бічного шлуночку головного мозку та ІІІ шлуночку, який ми використовуємо в хірургії пухлин цієї локалізації, надає такі переваги: мінімальна травматизація мозкової речовини на етапі доступу але головне чітку візуалізацію пухлини, оточуючих структур (в данному випадку fornix, talamus, deep cerebral vein), які є вкрай важливими, хірургічна маніпуляція поряд з якими, є важлива для збереження пам’яті, попередження паралічів та подальшого позитивного післяопераційного періоду. Сам же ендоскопічний фронтальний транскортикальний доступ є малоінвазивним та малотравматичним і в порівнянні з переднім міжпівкульним мікрохірургічним має набагато менший процент судомних нападів (в три рази менше), порушення пам’яті (в два рази менше). Ми використовуємо ендоскопічну методику при хірургії пухлин бічних шлуночків різної локалізації (тіло, передній ріг, задній ріг), та для хірургії пухлин ІІІ шлуночку (передніх та задніх відділів), при чому розміри та кровоточивість пухлин не знижують ефективність використання ендоскопа, а навпаки чітка візуалізація пухлин та оточуючих структур, судин, дає можливість контролю над видаленням пухлини та збереженням нормальних тканин. Поряд з мікрохірургічним видаленням пухлин IV шлуночку (первинних чи вторинних) ми використовуєм ендоскопічну методику, де особливим ми бачимо перевагу останнього в найбільш ростральному (верхньому) положенні пухлини.
Яка безпека? Приймаючи до уваги глибинну локалізацію внутрішньошлуночкових пухлин, досить часто їх вторинне походження (вростають в шлуночкову систему з оточуючої білої речовини), розташування таламуса (коллектора всіх видів чутливості, провідних шляхів зору та рухової активності), інтраопераційний контроль за такими функціями як рухова активність, чутливість (SEP/MEP – моніторинг) – є вкрай важливими. Це дасть можливість попередити паралічі в післяопераціному періоді, попередити порушення чутливості, опосередковано попередити випадіння полів зору.
Епендімома – пухлина, яка виникає з клітин епендіми шлуночків головного мозку. Зустрічається як у дітей так і у дорослих. Особливістю епендімоми є властивість метастазування вздовж лікворних шляхів (тому часто її метастази виявляють в інших відділах шлуночкової системи та спинного мозку). Тотальне видалення пухлини з мінімальною травмою головного мозку є важливим, але додаткова, променева терпапія, проведена на всі відділи центральної нервної системи є вирішальною. Саме така комбінація хірургії та променевої терапії є вирішальною в продовженні життя хворим. Анапластична епендимома (Grade III) – відрізняється від епендімоми (Grade II) більш агресивним та швидким перебігом. Променевої терапії в цьому випадку є важливою. Субепендімома (Grade I) – це рідкісна форма епендімальних пухлини, що виникає із субепендімальних клітин шлуночкової системи і найчастіше зустрічається у пацієнтів середнього віку. На відміну від вищевказаних пухлин цього ряду, має абсолютно доброякісний перебіг, при повномувидаленні не рецидивує. Потребує обов’язковому хірургічному лікуванні і променева терапія після операції не проводиться.
Всіх цих пухлин об’єднує єдине походження, а саме ріст з епітелію судинних сплетінь шлуночків головного мозку. Це первинні пухлини, виникають в самій шлуночковій системі. Всіх їх відрізняє один від одного ступінь злоякісності. Хориоїдпапилома – доброякісна нейроектодермальна пухлина (І ступінь). Можуть зустрічатися в будь-якому віці, проте більш характерна для дітей. Після тотального видалення пухлина рецедивів немає. Атипова папілома судинного сплетення шлуночків головного мозку – пухлина, яка відноситься до ІІ ступеню злоякісності, найчастіше виникає у дітей. Після проведенної радикально проведенної нейрохірургічної операції, рецидиви мають місце, в звязку з чим потребує ад’ювантної терапії одразу після операції. Хориоїдкарцинома – злоякісна пухлина судинного сплетення шлуночків головного мозку (ІІІ ступеню злоякісності). Відрізняється найбільш агресивним перебігом, швидким ростом та, відповідно, раннім виникненням оклюзійної гідроцефалії. Після проведеної нейрохірургічної операції потребує подальшої хіміо/променевої терапії.
Колоїдна кіста III шлуночка – це кістозне утворення, що має доброякісний перебіг, але небеспечна тим що перекриваючи міжшлуночкові отвори (f.Monro) викликає оклюзійну гідроцефалію. При тотальному видаленні не рецедивує у майбутньому, чітко відміжована від оточуючих структур але має незначні зрощення з хороїдальни м сплетенням та з deep central vein. По цій причині чітка візуалізація (ми використовуємо ендоскопічну методику для цього) і проведення безпечної диссекцій та відділення колоїдної кісти від хороїдального сплетення та deep central vein є важливим.
Внутрішньошлуночкова менінгіома – доброякісна пухлина, надзвичайно рідко зустрічається в шлуночковій системі, в основному в бічних шлуночках. Може сягати великих розмірів. Хірургічна операція єдиний метод лікування.
Нейроепітеліальна внутрішньошлуночкова пухлина 2 ступеня злоякісності характерною ознакою якою є прикріплення до прозорої перетинки.
Зазвичай вони виявляються у молодих пацієнтів; при повній резекції прогноз сприятливий, без необхідності подальшої ад’ювантної терапії (хіміо-променевої).
