Це пухлини та захворювання хребта та спинного мозку на рівні нижніх відділів схилу, прилягаючої потиличної кістки, foramen Magnum, та С1 С2 хребців. Серед пухлин найбільш поширенішими є хордоми, хондросаркоми, менінгіоми великого потиличного отвору. Приймаючи до уваги
вентральну локалізацію хордом, хондросарком краніовертебрального переходу важливим є передні доступи (трансоральний, ендоназальний). При цьому ми використовуємо ендоскопічну методику Передні (вентральні доступи) являються не тільки малотравматичними і безпечними (сонні артерії та вертеблальні артерії знаходяться по сторонах від доступу) і дають можливість забрати пухлину без маніпуляцій, без можливих травматичних ушкоджень стовбуру головного мозку та верхніх відділів спинного мозку. Менінгіоми потиличного отвору, як правило мають передньо-бокове положення і в більшості випадків потребують високого бокового доступу. Видалення цих пухлин з заднього доступу пов’зане з ризиком можливою травмою стовбуру головного мозку. Мають місце травматичні ушкодження С1 (перелом Джеферсона) С2 (хангмен, переломи зубовидного відростка), комбінація С1 С2 переломів та їх вивихи. Травма С1 С2 хребців, при відсутності неврологічних ускладнень, є прогностично небезпечною, оскільки є причиною нестабільність в ранньому чи пізньому періодах, що проявляються мієлопатією, паралічами рук та ніг, вираженим больовим синдромом. Мієлопатії, паралічі, базілярна інвагінація С2 можуть появитись і у віддаленому періоді переломів С1 С2 хребців. Лікування може бути як хірургічним так і в більшості випадків консервативним. В останньому випадку кісткова іммобіліхзація с1 с2 хребців може бути досягнута за допомогю Гало-апарату (Halo vest). Використання шийних комірців (пластикових, гіпосових, Філадельфія) не є ефективним в лікуванні переломів верхньо-шийного переломів хребта. Хірургічна стабілізація С1 С2 зребців може бути проведена заднім доступом із використанням різних стабілізуючих імплантів. В той же час компресія стовбуру головного мозку та верхніх відділів спинного мозку обумовлена вентрально розташованими кістковими фрагментами с1 с2 хребців. Хірургічна декомпресія може бути досягнута і повинна бути проведена тільки вентрально (трансоральний доступ). Мають місце вроджені аномалії цього рівня, зокрема: аномалія Арнольда-Кіарі, платібазія, ос одонтоідеа (зубовидна кість). Клінічна симптоматика Арнольд-Кіарі є мінімальною, але залежить від ступеню інвагінації мигдаликів. Хіругічне лікування (жекомпресивні операції на задній черепній ямці при необхідності С1 хребця) проводиться із заднього доступу. Важливою умовою є не тільки кісткова декомпресія але і розширення дурального мішку (пластика твердої мозкової оболонки). Декомпресивна операція показана також при платібазії. При осодонтоідеа валивим є стабілізуючі операції.