Краніофарінгіоми – псевдо-пухлини, які походять із залишків ембріональної тканини. Локалізується в ділянці стебла гіпофізу, гіпоталамусу. Характерними особливостями краніофарингіом є щільне зрощення з оточуючими структурами, в першу чергу зі стеблом гіпофіза. З цим пов’язане не рідкі гормональні порушення після операції. Для радикальності хірургічного видалення краніофарінгіоми, подеколи хірурги, разом із хворим до операції приймають спільне рішення про пересічення стебла гіпофіза, і пов’язані з цим постійна замісна гормональна терапія в післяопераційному періоді. Альтернативою цьому є субтотальне хірургічне видалення краніофарінгіоми з наступною променевою терапією. Звичайно, ризик рецидиву краніофарінгіоми в цьому випадку вищій. Дане захворювання виникає як в дитячому віці так і у дорослих.
Існують 2 типи краніофарінгіом: Адамантіноподібні краніофарінгіоми є поширеним типом краніофарингіом, який зустрічається в 80% випадків. Утворення має доброякісний перебіг, часто кістозну структуру, по внутрішній поверхні який відкладаються кальцифікати. Папілярні краніофарінгіоми зустрічаються рідко, переважно в осіб середнього або похилого віку. Має більш виражений інвазивний характер та пов’язані з цим більш часті рецидиви росту після операції. Ми проводимо хірургічні втручання як транскраніально (трепанація черепа – птреіональний доступ або міжпівкульний доступ), так і ендоскопічний ендоназальний доступ (через носову порожнину із використанням ендоскопічної техніки).