Хондрома — доброякісна пухлина, що розвивається з хрящової тканини. Зрідка вона може перероджуватись у хондросаркому (менше 5%) Хондрома має повільний ріст, викликає деструкцію основи черепа і тільки при переродженні в хондросаркому проростає тверду мозкову оболонку (яка покриває головний мозок). Хоча хондроми і набувають великих розмірів але ризики хірургічної операції не є високими (пухлина малокровоточива, з чіткою площиною дисекції від твердої мозкової оболонки).
Для хондросарком характерний рецидивний перебіг захворювання. Характеризуються інвазивним ростом, вростаючи в суміжні, досить часто важливі, структури основи черепа. У зв’язку з чим радикальне видалення хондроскарком є складним. Хірургічне лікування може бути транскраніальним (проводиться трепанація черепа) , так і ендоскопічним ендоназальним. Хондросаркоми мають інвазивний ріст, часто рецидивують і при цьому набувають інтрадурального чи субдурального росту, проростаючи тверду мозкову оболонку головного мозку.
Хордоми – пухлини, що утворюються із залишків нотохорди (ектодермальний прототип внутрішнього скелету, що в ембріональному періоді розвитку людини формує аксіальну структуру) і можуть як в основі черепу так і крижовій кістці. Типова локалізація хордоми — ділянка схилу основної кістки та краніо-вертебральне з’єднання. Хордоми мають агресивний, інвазивний ріст та з часом проростають тверду мозкову оболонку, поширюючись в задню черепну ямку, здавлюють стовбурові відділи головного мозку. Хордоми мають рецидивниий перебіг, після проведеної хірургічної операції. Хірургічні втручання можуть бути як транскраніальні, так і ендоскопічні ендоназальні, ендоскопічні чи мікрохірургічні трансоральні. Найбільш ефективною променевою терапією є протонна терапія.
